Оцінюючи стан наших під'їздів, фасадів і дворів, ми настільки звикли міркувати про роботу ЖКГ, що начисто забули про можливість особистої участі в поліпшенні власних житлових умов.
Ми обурено дивимося на тріщину в стіні і підраховуємо час, що залишився до капремонту, перечіплюємося за надщерблену сходинку і гарячково шукаємо телефонний номер диспетчерської, гидливо обходимо кинутий сусідом на сходовій площадці недопалок і лаємо на чому світ стоїть двірника. А всі претензії обгрунтовуємо справно оплачуваними рахунками і набридлим формулюванням про вічну правоту клієнта. І начебто все справедливо, все по закону, але щось не дає відчути повної впевненості в своїй правоті. Це все одно, що в громадському транспорті сидіти перед стоячою жінкою. Начебто нічого не порушуєш, а виглядає не по-чоловічому. Може, іноді все-таки слід вчинити не як споживач, а як господар? Можливо, історія одного з звичайних українських будинків надихне наших громадян на самостійне вирішення проблем.
Віктор КИСЛИЙ
Повна версія статті опублікована 22 вересня 2017 на сайті: Портал комунальної грамотності - gkh.by
http://gkx.by/poleznye-sovety/1731-tak-li-trudno-uteplit-dom-bez-pomoshchi-gosudarstva
| < Попередня | Наступна > |
|---|
